четверг, 20 ноября 2014 г.


Дистанційне навчання – це форма організації навчального процесу, що за рахунок використання ІКТ може бути реалізована як в умовах географічної віддаленості студента і викладача, так і безпосередньо в університеті для формування самостійної діяльності студента щодо засвоєння програми навчання за фахом.
Характерні риси дистанційної освіти:
Гнучкість: учні, студенти, слухачі, що здобувають дистанційну освіту, в основному не відвідують регулярних занять, а навчаються у зручний для себе час та у зручному місці.
Модульність: в основу програми дистанційної освіти покладається модульний принцип; кожний окремий курс створює цілісне уявлення про окрему предметну сферу, що дозволяє з набору незалежних курсів-модулів сформувати навчальну програму, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам.
Паралельність: навчання здійснюється одночасно з професійною діяльністю (або з навчанням за іншим напрямком), тобто без відриву від виробництва або іншого виду діяльності.
Велика аудиторія: одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації великої кількості учнів, студентів та слухачів, спілкування за допомогою телекомунікаційного зв'язку студентів між собою та з викладачами.
Економічність: ефективне використання навчальних площ та технічних засобів, концентроване і уніфіковане представлення інформації, використання і розвиток комп'ютерного моделювання повинні сприяти  зниженню витрат на підготовку фахівців.
Технологічність: використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір.
Соціальна рівність: рівні можливості здобуття освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я і соціального статусу.
Інтернаціональність: можливість здобути освіту в навчальних закладах іноземних держав, не виїжджаючи зі своєї країни, та надавати освітні послуги іноземним громадянам і співвітчизникам, що проживають за кордоном.
Нова роль викладача: дистанційна освіта розширює і оновлює роль викладача, робить його наставником-консультантом, який повинен координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ті курси, які він викладає, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій.
Позитивний вплив на студента (учня, слухача): підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що здобуває дистанційну освіту завдяки самоорганізації, прагненню до знань, використанню сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій,  вмінню  самостійно приймати відповідальні рішення.
Якість: якість дистанційної освіти не поступається якості очної форми навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освіти на відповідність її освітнім стандартам.
Технології дистанційного навчання – це відкрита розгалужена система дидактичних та інформаційно-комунікаційних технологій, яка створена за рахунок поєднання потрібних форм, методів і засобів навчання з метою отримання найвищої якості результатів навчання та використовується для розроблення дистанційних курсів, організації навчального процесу та керування ним.
 Технології дистанційного навчання:
Голосові -   аудіоінструменти (інтерактивні технології телефонного зв’язку, аудіоконференції, короткохвильове радіо; пасивні (односпрямовані) аудіоінструменти – записи  та  радіо).
Відео -  слайди, фільми, відеозаписи;  відеотрансляції в режимі реального часу + аудіо конференції.
Дані (електронні системи)  – надсилання та отриманні інформації через електронні системи (комп’ютери):
-навчання, що підтримується комп’ютерами  - Computer-assisted instruction (CAI) - використовує комп'ютер як автономну навчальну машину, щоб представити індивідуальні заняття.
-навчання, що управляється комп’ютерами   - Computer-managed instruction (CMI) - використовує комп'ютер, щоб організувати навчання та відстежувати записи студентів і прогресу. Самі навчальні матеріали не обов’язково мають бути доставлені за допомогою комп'ютера, хоча CAI часто поєднується з CMI.
-навчання, що опосередковується комп’ютерами  - Computer-mediated education (CME) - використовує комп'ютерні програми, які полегшують доставку навчальних матеріалів. Приклади включають в себе електронну пошту, факс, комп'ютерні конференції в реальному часі, Інернет-програми.
Друковані -  основний елемент програм дистанційного навчання, з нього розвинулись всі інші системи постачання знань.  Серед друкованих інструментів: підручники, посібники, кейси тощо.
У світовій практиці існують три традиційні форми навчальних закладів, що пропонують можливість дистанційного навчання:
• «натуральні» дистанційні університети;
• провайдери корпоративних тренінгів і / або курсів підвищення кваліфікації;
• традиційні університети, що пропонують навчання в режимі он-лайн.
Також існує кілька моделей дистанційного навчання:
• навчання за типом екстернату;
• університетське навчання;
• співпраця декількох навчальних закладів;
• автономні освітні установи;
• автономні навчальні системи;
• неформальне, інтегроване дистанційне навчання на основі мультимедійних програм.
Ефективність дистанційного навчання. Порівняльні дослідження свідчать, що дистанційне навчання може бути настільки ж ефективним, як і аудиторне навчання, якщо методи і технології відповідають завданням, є взаємодія між студентами та є вчасний зворотний зв’язок між викладачем та студентом. Успішні програми дистанційного навчання базуються на послідовних і комплексних зусиллях студентів, викладачів, координаторів, допоміжного персоналу й адміністрації.